Статті

Місто, в якому хочеться жити

26 жовтня 2009

Саме таким вида­ється місто, від закапелків і двори­ків центру до житлових комплексів околиць, зма­льоване Оленою Камене-цькою-Остапчук. У сере­ду на презентації своєї виставки в галереї КМЦ "Дзиґа" художниця зре-презентувала ЗО картин, сповнених позитивною енергетикою. Це дуже несподівано для сучас­ного постмодерну, адже художники цього напря­му переважно зображу­ють усі темні реалії жит­тя, як сказав мистецтво­знавець Андрій Дорош, "виливають увесь бруд, що накопичився в душі". Олена Каменецька-Остапчук разом зі свої­ми полотнами подарува­ла нам трохи добра, ба­чення сучасного світу крізь рожеві окуляри. Вона наче зуміла запро­понувати подорож у минуле велосипедом, своєю машиною часу.

За словами художниці, "дівчинка на велосипеді асоціювалася з юністю, безтурботністю, очіку­ванням щастя". Прийом подорожі в часі дозво­лив авторові глянути на себе в дитинстві, у роз­квіті життєвих і творчих можливостей. "Творчість Олени Каменецької-Остапчук - явище рідкісне не лише для Львова, а й для всієї України. її полотна вступають у контакт із глядачем невимушено, вони створюють атмос­феру душевного комфо­рту, що у наш час є не тільки дуже важливим, а й украй необхідним, оскільки відповідає по­кликанню справжнього мистецтва - робити наше життя погідним", -зазначив у привітально­му слові Андрій Дорош.

Власне, виставка "По­дорож у дитинство на ве­лосипеді" повинна була стати другою персональ­ною. Перша ж, під назвою "Місто, яке мені снить­ся", не відбулася через те, що невідомі "пошанову-вачі мистецтва" викрали 10 робіт із 14-ти.

Пошуки були безрезу­льтатними. Залишилися хіба фоторепродукції де­яких полотен. Теперішня ж виставка скомпонована з робіт на обидві теми і має назву "Живопис". Залишається тільки спо­діватись, що втрачені ка­ртини колись повернуть­ся до творця, і ми зможе­мо їх побачити
Всі Статті