А.Дорош про Олену Каменецьку-Остапчук

У мистецьке життя Львова Олена Каменецька-Остапчук увійшла майже десятиріччя тому в повні сформованою особистістю, про що виразно засвідчило уже перші її полотна,    подані на виставки. Але, одночасно, у її творчому процесі не припиняється невпинний пошук нових засобів самовиразу, оскільки тема міста, а саме урбаністика, є стрижнем творчості Олени Каменецької-Остапчук, вимагає постійного вдосконалення та інтерпретування. Проте незмінними залишаються висока вимогливість автора до вирішення поставлених перед собою завдань при переконано романтичному баченні світу, оскільки це невід’ємні риси характеру художниці. Треба зауважити, що відображення міста, особливо такого як Львів, справа вельми не проста, бо тут, як у калейдоскопі, нове вклинюється в архаїчне, часто зливаючись в неймовірних поєднаннях. Складно знайти й своє, ні на кого не схоже трактування теми, оскільки у Львові, цю тему розпрацьовують десятки, якщо не сотні авторів, серед яких трапляються й непересічні таланти. Однак, для Олени Каменецької    Остапчук, яка походить з роду, для якого урбаністичне середовище є звичним на протязі не одного покоління, місто не викликає ні страху ні відрази, притаманних міським жителям першої – другої генерації, навпаки для неї це щось на зразок домашнього великого звіра, з яким почуваєшся вповні комфортно й тільки часом, для розваги, біжиш у ліси та поля, звідки незмінно повертаєшся назад з баченими новими спостереженнями та враженнями. Корені такого захоплення мандрівками Олени Каменецької-Остапчук можна пояснити родинною традицією:    мама – географ, яка майже ціле життя пропрацювала у ЛНУ. У значній мірі автобіографічні полотна циклу “ Дівчинка з велосипедом “, які талановито продовжують пристрасть  до пошуку нових вражень у мандрах до цього циклу тісно проникають і пейзажі з видами вокзалів та аеропортів, що знову ж можна пояснити тим, що формування Олени Каменецької -Остапчук, як особистості, проходило в тісному контакті з авіацією, оскільки її тато багато років займав одну з керівних посад Львівського аеропорту.

Для середовища нинішнього, майже мільйонного Львова, в якому, однак, людей, яке розуміють і люблять міське середовище, не так багато, таке яскраве обдарування      митця-урбаніста та ще й з романтичним світоглядом, явище достатньо рідкісне. Однак, пейзажами зовсім не вичерпується творчий діапазон Олени Каменецької-Остапчук. Натюрморти, дуже часто розгорнуті в сюжет “Натюрморт в інтер’єрі “, портрети, навіть анімалистика (хто нині здатний відповідально представити цей останній з названих жанр?!) доповнюють нам образ художниці, яка ніколи не прямує до примітивних фронтальних вирішень, а незмінно шукає ювелірно – витончених інтелектуальних ходів, аби точніше виразити власне “Я “. На фоні майже загальної втрати професійної майстерності й примітивізації мислення, талант Олени Каменецької-Остапчук виблискує коштовним каменем, який цінити належить гідно.

   

А.Дорош, головний мистецтвознавець             Львівського Палацу Мистецтв